Я низько кланяюсь рукам,
шорстким, потрісканим, зів’ялим,
що ласки відали так мало, —
свою ж передавали нам.
Остерігали від біди
ці материнські дужі крила.
І де лиш бралася в них сила,
щоб стать до помочі завжди.
А крем.., масаж... — то звук пустий.
Земля в них в’їлася довіку.
В рубцях і мозолях без ліку,
несли знамення доброти.
Пучки вже втратили чуття
і обпікали пальці сльози,
та в час тривожний, передгрозний
вони творили вишиття...
Ні! Власну долю на канві 
у барвах радості та смутку
переплітали пальці хутко,
аби поспіти, зак живі.
Я низько кланяюся їм
в передосінньому багрянці.
В цій материнській вишиванці —
моє життя і отчий дім.
Олег Герман

В Україні в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99 відзначається День Матері.
Колись, у 1908 році, молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.
Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.